У Радянському Союзі, У ту давню днину, Коли я ще пас у лузі Рогату скотину
У підрозділ ППЧ* Прибув чергувати З гордо піднятим лицем Парубок вусатий.
Питається , очі мружить, Заступника главний: - Як там новенький наш служить? - Та спить – каже – славно. . Через тиждень йго смикає: - Як там той служака, - Та спить – каже – аж щикає Клятий лобуряка.
Через місяць глав частини Питається зама: - Чи змінилася картина Чи така ще сама?
- Та спить, - каже замісник! Шеф наливсь злобою, Кращих себе він не звик Мати під собою.
- Розрахую, - присягнувся, - І дам тому раду, Бо сей лобур замахнувся На мою посаду.
Настрочив папір в суботу: Нахабу списати! І, закінчивши роботу, Приліг подрімати.
Тому, друзі, уникайте Ризиків недбальства, І ніколи не дрімайте Довше від начальства.